нахвалятися

НАХВАЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., розм.

1. без додатка, чим, з інфін., з спол. сл. Погрожувати заподіяти, зробити комусь яке-небудь лихо, неприємність і т. ін.

Як тільки траплялась Онисі яка недогода, вона все репетувала та нахвалялась, що покине зятя й поїде до сина (Н.-Лев., III, 1956, 209);

Висока постать свариться на їх [дітей] головою й нахваляється батогом, (Вас., І, 1959, 210);

Жмудь невгавав, усе кричав та нахвалявся (Головко, II, 1957, 297);

Ото всякі буржуї там, в Америці та Англії, нахваляються атомними бомбами, але не посміють, побояться народу… (Шиян, Переможці, 1950, 268);

Карпо не раз нахвалявся її вибити, але якось і не вибив за все життя… (Стельмах, II, 1962, 209).

2. Хвастовито обіцяти щось зробити.

Починаючий письменник нахваляється щиро взятись за працю, за поважні студії (Коцюб., І, 1955, 172);

— Я батькові до ніг упаду, — нахваляється Катря, послухавши мого слова розумного (Вовчок, І, 1955, 205);

— Е, і погуляємо ж, молодиці, на тому весіллі! — нахвалялася Настя Гірчак, гупаючи ногами об землю (Цюпа, Назустріч.., 1958, 442).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нахвалятися — нахваля́тися дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. нахвалятися — Погрожувати, похвалятися; хвальковито обіцяти <�обіцятися>. Словник синонімів Караванського
  3. нахвалятися — див. грозити; погрожувати Словник синонімів Вусика
  4. нахвалятися — -яюся, -яєшся, недок., розм. 1》 без додатка, чим, з інфін., із спол. сл.Погрожувати заподіяти зробити комусь яке-небудь лихо, неприємність і т. ін. 2》 Хвастовито обіцяти щось зробити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. нахвалятися — НАХВАЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., розм. 1. без дод., чим, з інфін., із спол. сл. і без дод. Погрожувати заподіяти, зробити комусь яке-небудь лихо, неприємність і т. ін. Словник української мови у 20 томах
  6. нахвалятися — ОБІЦЯ́ТИ (зобов'язуватися зробити щось, діяти певним чином), ОБІЦЯ́ТИСЯ розм.; НАХВАЛЯ́ТИСЯ розм. (хвастовито); ОБІЩА́ТИ розм., ОБІЩА́ТИСЯ заст., розм., ОБРІКА́ТИ заст., ОБІЦЮВАТИ діал., ПРИРІКА́ТИ діал., ПРИОБІ́ЦЮВАТИ діал. — Док. Словник синонімів української мови
  7. нахвалятися — Нахвалятися, -ля́юся, -єшся гл. Угрожать. Нахвалялись обікрасти. Рудч. Ск. І. 202. Вилаяв Хведора, трохи не бив і нахвалявся, що... з світу зжене. Мир. Пов. І. 119. Словник української мови Грінченка