нахвалятися

Значення в інших словниках

1. нахвалятися — нахваля́тися дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
2. нахвалятися — див. грозити; погрожувати Словник синонімів Вусика
3. нахвалятися — -яюся, -яєшся, недок., розм. 1》 без додатка, чим, з інфін., із спол. сл.Погрожувати заподіяти зробити комусь яке-небудь лихо, неприємність і т. ін. 2》 Хвастовито обіцяти щось зробити. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. нахвалятися — НАХВАЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., розм. 1. без дод., чим, з інфін., із спол. сл. і без дод. Погрожувати заподіяти, зробити комусь яке-небудь лихо, неприємність і т. ін. Словник української мови у 20 томах
5. нахвалятися — ОБІЦЯ́ТИ (зобов'язуватися зробити щось, діяти певним чином), ОБІЦЯ́ТИСЯ розм.; НАХВАЛЯ́ТИСЯ розм. (хвастовито); ОБІЩА́ТИ розм., ОБІЩА́ТИСЯ заст., розм., ОБРІКА́ТИ заст., ОБІЦЮВАТИ діал., ПРИРІКА́ТИ діал., ПРИОБІ́ЦЮВАТИ діал. — Док. Словник синонімів української мови
6. нахвалятися — НАХВАЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., розм. 1. без додатка, чим, з інфін., з спол. сл. Погрожувати заподіяти, зробити комусь яке-небудь лихо, неприємність і т. ін. Словник української мови в 11 томах
7. нахвалятися — Нахвалятися, -ля́юся, -єшся гл. Угрожать. Нахвалялись обікрасти. Рудч. Ск. І. 202. Вилаяв Хведора, трохи не бив і нахвалявся, що... з світу зжене. Мир. Пов. І. 119. Словник української мови Грінченка