1. Словник синонімів Караванського

нахвалка

див. ПОГРОЗА.

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нахвалка — на́хвалка іменник жіночого роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. нахвалка — -и, ж., розм. Те саме, що погроза. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. нахвалка — НА́ХВАЛКА, и, ж., розм. Те саме, що погро́за. Повний гнівних слів і всяких нахвалок, Вітя грузнув по коліна в болоті, спотикався (С. Васильченко); Серед грізних вигуків та нахвалок на козаків почулися раптом веселі жарти та круті дотепи (А. Головко). Словник української мови у 20 томах
  4. нахвалка — ПОГРО́ЗА (обіцянка заподіяти яке-небудь зло, неприємність), ГРІЗЬБА́ (ГРОЗЬБА́), ЗАГРО́ЗА, ПОХВАЛЯ́ННЯ, ПОХВАЛЬБА́ розм., НАХВАЛЯ́ННЯ розм., НАХВА́ЛКА розм., ПО́ХВАЛКА заст., СВА́РКА діал. Словник синонімів української мови
  5. нахвалка — НА́ХВАЛКА, и, ж., розм. Те саме, що погро́за. Повний гнівних слів і всяких нахвалок, Вітя грузнув по коліна в болоті, спотикався (Вас., II, 1959, 192); Серед грізних вигуків та нахвалок на козаків почулися раптом веселі жарти та круті дотепи (Головко, II, 1957, 314). Словник української мови в 11 томах
  6. нахвалка — Нахвалка, -ки ж. Угроза. Перед нею Грицько з його нахвалками. Мир. Пов. І. 142. Почув я, що на неї нахвалки — бить би то її. Екатер. у. Словник української мови Грінченка