нахмурювати
НАХМУ́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., НАХМУ́РИТИ, рю, риш, док., перех. Виражаючи незадоволення, задумливість, гнів і т. ін., морщити лоба, зсувати брови або змінювати вираз обличчя.
Він зосереджено нахмурював високий, трохи випнутий лоб, проводив рукою по м’яких хвильках темного чуба (Мик., II, 1957, 507);
Як тільки музика підхлипує басом, — Нахмурює Маша обличчя тупе (С. Ол., Вибр., 1957, 313);
Нахмурив брови дід, блимає сердито очима, щось бубонить… (Вас., II, 1959, 221);
Побачивши Данила, Катерина здивовано нахмурила брови (Коп., Лейтенанти, 1947, 180);
*Образно. Шумно. Будинки нахмурили брови. Вулиця в’юном в’ється (Шпак, Вибр., 1952, 19);
// Зробити суворим, понурим; засмутити.
Натяк на смерть дружини ще більше окривдив і нахмурив Мар’яна (Стельмах, І, 1962, 193).
Значення в інших словниках
- нахмурювати — нахму́рювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- нахмурювати — -юю, -юєш, недок., нахмурити, -рю, -риш, док., перех. Виражаючи невдоволення, задумливість, гнів і т. ін., морщити лоба, зсувати брови або змінювати вираз обличчя. || Зробити суворим, понурим; засмутити. Великий тлумачний словник сучасної мови
- нахмурювати — НАХМУ́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., НАХМУ́РИТИ, рю, риш, док., що, кого. Виражаючи незадоволення, задумливість, гнів і т. ін., морщити лоба, зсувати брови або змінювати вираз обличчя. Словник української мови у 20 томах