небагатий

НЕБАГА́ТИЙ, а, е.

1. Який не має багатства, не володіє великими матеріальними засобами, зі скромними достатками; бідний.

І стане купою на купі Смердячий гній — і все те, все Потроху вітер рознесе, А [ми ] помолимося богу І небагатії, невбогі (Шевч., II, 1963, 416);

— Де сини? — спитав Борковський, — увійшовши в двір до небагатого селянина Чижа (Довж., Зач. Десна, 1957, 95);

// В якому багато бідних людей.

З далеких небагатих сіл поприходили на роботу дівчата та хлопці на цілий тиждень (Н.-Лев., II, 1956, 36).

2. З бідним опорядженням, обладнанням і т. ін.; нерозкішний.

За тартаком небагата панська оселя, а проти неї костьол убогий, старий, без бані (Н.-Лев., II, 1956, 392).

◊ На ро́зум небага́тий хто — хто-небудь розумово обмежений, нерозумний.

— Ой, — каже [Голота], — татарине, ой, .. бородатий! Либонь же ти на розум небагатий: Ще ти козака у руки не взяв, А вже за його й гроші пощитав [порахував] (Укр.. думи.., 1955, 6).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. небагатий — небага́тий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. небагатий — див. БІДНИЙ; (шляхтич) іст. ходачковий; (одяг) нерозкішний, непишний. Словник синонімів Караванського
  3. небагатий — див. бідний Словник синонімів Вусика
  4. небагатий — -а, -е. 1》 Який не має багатства, не володіє великими матеріальними засобами, зі скромними достатками; бідний. || В якому багато бідних людей. 2》 З бідним опорядженням, обладнанням і т. ін.; нерозкішний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. небагатий — НЕБАГА́ТИЙ, а, е. 1. Який не має багатства, не володіє великими матеріальними засобами, має скромні достатки; бідний. І стане купою на купі Смердячий гній – і все те, все Потроху вітер рознесе, А [ми ] помолимося Богу І небагатії, невбогі (Т. Словник української мови у 20 томах
  6. небагатий — бі́дний (небага́тий) на ро́зум. Тупий, нетямущий. — Ой,— каже (Голота),— татарине, ой .. бородатий! Либонь же ти на розум небагатий: ще ти козака у руки не взяв, А вже за його й гроші пощитав (полічив) (Укр.. думи..). Фразеологічний словник української мови
  7. небагатий — БІ́ДНИЙ (який живе в нестатках), УБО́ГИЙ (ВБО́ГИЙ), НЕІМУ́ЩИЙ книжн., заст., ЗЛИДЕ́ННИЙ підсил., НУЖДЕ́ННИЙ підсил., ГО́ЛИЙ підсил. розм., НИ́ЩИЙ підсил. заст., ОБІ́ДРАНИЙ (ОБДЕ́РТИЙ) підсил. розм., ГОЛОДРА́НИЙ зневажл., ГОЛОПУ́ЗИЙ зневажл. Словник синонімів української мови
  8. небагатий — Небага́тий, -та, -те Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. небагатий — Небагатий, -а, -е Небогатый, бѣдный. на розум небагатий. Глупый. Ой, татарине, ой сідий же ти, бородатий, либонь же ти на розум небагатий: ще ти козака у руки не взяв, а вже за його й гроші пощитав. ЗОЮР. І. 17. Словник української мови Грінченка