небалакучість

НЕБАЛАКУ́ЧІСТЬ, чості, ж. Абстр. ім. до небалаку́чий.

Небалакучість Романа Денисовича вчитель фізики взяв під сумнів (Підс., Віч-на-віч, 1962, 27).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. небалакучість — небалаку́чість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. небалакучість — -чості, ж. Абстр. ім. до небалакучий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. небалакучість — НЕБАЛАКУ́ЧІСТЬ, чості, ж. Абстр. ім. до небалаку́чий. Небалакучість Романа Денисовича вчитель фізики взяв під сумнів (О. Підсуха). Словник української мови у 20 томах