небалакучість
НЕБАЛАКУ́ЧІСТЬ, чості, ж. Абстр. ім. до небалаку́чий.
Небалакучість Романа Денисовича вчитель фізики взяв під сумнів (Підс., Віч-на-віч, 1962, 27).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- небалакучість — небалаку́чість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- небалакучість — -чості, ж. Абстр. ім. до небалакучий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- небалакучість — НЕБАЛАКУ́ЧІСТЬ, чості, ж. Абстр. ім. до небалаку́чий. Небалакучість Романа Денисовича вчитель фізики взяв під сумнів (О. Підсуха). Словник української мови у 20 томах