1. Словник української мови в 11 томах

неблагородний

НЕБЛАГОРО́ДНИЙ, а, е. Позбавлений благородства.

Неблагородна людина.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. неблагородний — неблагоро́дний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. неблагородний — (вчинок) нешляхетний, нелицарський; (метал) недорогий. Словник синонімів Караванського
  3. неблагородний — -а, -е. Позбавлений благородства. Неблагородна людина. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. неблагородний — НЕБЛАГОРО́ДНИЙ, а, е. 1. Позбавлений благородства; непорядний. Неблагородна людина; // Власт. такій людині. Неблагородний вчинок. 2. заст. Який не має дворянського походження. Словник української мови у 20 томах