небожатко

Значення в інших словниках

1. небожатко — небожа́тко іменник середнього роду, істота Орфографічний словник української мови
2. небожатко — див. дитина Словник синонімів Вусика
3. небожатко — -а, с. Зменш.-пестл. до небіж і небога. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. небожатко — НЕБОЖА́ТКО, а, с. Пестл. до небожа́ 1. І згубили ми зятя милого, Небожатко в воду кинули (Л. Первомайський); А вони хотіли, щоб воно, небожатко, нехрестом росло (І. Чендей). Словник української мови у 20 томах
5. небожатко — Небожа, -жа́ти с. 1) Племянникъ, племянница (ребенокъ). Зайдіть, лишень, то я небожатам якого гостинця дам. Скажете: тітка прислала. МВ. І. 19. 2) мн. Голубчики, милые. Хтіла б бранцями, небожатами, цілий світ звоювати. Гол. І. 133. 3) мн. Словник української мови Грінченка