небувало
НЕБУВА́ЛО. Присл. до небува́лий 1.
Цього літа напрочуд заколосились вони [поля] ще небувало буйним врожаєм (Баш, Надія, 1960, 235);
Незмірно зросла людина, мистецтво небувало заглибилось у людські душі (Рад. літ-во, 9, 1966, 6).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- небувало — небува́ло прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- небувало — Присл. до небувалий 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
- небувало — НЕБУВА́ЛО. Присл. до небува́лий 1. Цього літа напрочуд заколосились вони [поля] ще небувало буйним врожаєм (Яків Баш); Найважчим був перший блокади, особливо осінь і небувало холодна зима 1941–1942 року (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах