1. Словник української мови в 11 томах

небій

НЕБІ́Й, бо́я, ч., діал. Безстрашна людина.

Ніхто не мов: — Не боюся! Що там по тривозі! Бо й небоя вовки з’їдять на битій дорозі (Фр., XI, 1952, 434).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. небій — див. хоробрий Словник синонімів Вусика
  2. небій — -боя, ч., діал. Безстрашна людина. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. небій — НЕБІ́Й, бо́я, ч., діал. Безстрашна, небоязка людина. Ніхто не мов: – Не боюся! Що там по тривозі! Бо й небоя вовки з'їдять на битій дорозі (І. Франко); [Хацько:] Колись якийсь-то дядько говорив, що і небоя вовки з'їли (Л. Дмитерко). Словник української мови у 20 томах
  4. небій — Не́бій, -бо́я м. Безстрашный. І небоя вовки їдять. Чуб. І. 270. Словник української мови Грінченка