1. Словник української мови в 11 томах

невгамовність

НЕВГАМО́ВНІСТЬ, ності, ж. Властивість і стан за знач. невгамо́вний.

Своєрідний талант Довженка, тісний його зв’язок з дійсністю, його творча невгамовність — усе це розкривається в щоденниках на кожній сторінці (Мист., 5, 1964, 13);

На самоті дивувалась [Леся] своїй невгамовності (Хижняк, Невгамовна, 1961, 268).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. невгамовність — невгамо́вність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. невгамовність — -ності, ж. Властивість і стан за знач. невгамовний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. невгамовність — НЕВГАМО́ВНІСТЬ, ності, ж. Властивість і стан за знач. невгамо́вний. Шовкун .. немало дивувався з цієї невгамовності свого командира (О. Гончар); Журналіст – це не стільки професія, скільки невгамовність у пошуку істини й самовдосконаленні, це стан душі (з газ.). Словник української мови у 20 томах