1. Словник української мови в 11 томах

невгамовно

НЕВГАМО́ВНО. Присл. до невгамо́вний.

Його уява працює невгамовно, розвертає перед ним усе нові образи (Фр., IV, 1950, 28);

Софія ридала тяжко, невгамовно… аж тут раптом замовкла, мов голос їй порвався (Л. Укр., III, 1952, 542);

Слухає [Ївга], як виє зле і безнадійно вітер, як шумить невгамовно дощ (Рибак, Зброя.., 1943, 183).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. невгамовно — невгамо́вно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. невгамовно — див. безперервно Словник синонімів Вусика
  3. невгамовно — Присл. до невгамовний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. невгамовно — НЕВГАМО́ВНО. Присл. до невгамо́вний. Його уява працює невгамовно, розвертає перед ним усе нові образи (І. Франко); Софія ридала тяжко, невгамовно... аж тут раптом замовкла, мов голос їй порвався (Леся Українка); Слухає [Ївга], як виє зле і безнадійно вітер, як шумить невгамовно дощ (Н. Рибак). Словник української мови у 20 томах