1. Словник української мови в 11 томах

невживчивий

НЕВЖИ́ВЧИВИЙ, а, е. Який погано уживається з іншими людьми.

[Трохим:] Він довго дививсь на мене з недовір’ям, вважаючи мене за невживчивого та сварливого (Кроп., IV, 1960, 214);

Відлюдькуватому, невживчивому Сагайді взагалі важко було когось вподобати (Гончар, III, 1959, 331).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. невживчивий — невжи́вчивий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. невживчивий — див. непокірний Словник синонімів Вусика
  3. невживчивий — -а, -е. Який погано уживається з іншими людьми. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. невживчивий — Сварливий, сваркий, незгідливий, прикрий, злосний, неприязний, неприємний Словник чужослів Павло Штепа
  5. невживчивий — НЕВЖИ́ВЧИВИЙ, а, е. Який погано уживається з іншими людьми. [Трохим:] Він довго дививсь на мене з недовір'ям, вважаючи мене за невживчивого та сварливого (М. Кропивницький); Відлюдькуватому, невживчивому Сагайді взагалі важко було когось вподобати (О. Гончар). Словник української мови у 20 томах
  6. невживчивий — НЕЗЛА́ГІДНИЙ (який погано уживається з іншими людьми), НЕВЖИ́ВЧИВИЙ, НЕВЖИ́ТОЧНИЙ розм.; ВАЖКИ́Й, ТРУДНИ́Й (про людину та її вдачу — з яким важко порозумітися, знайти спільну мову). Рябов теж почував себе не зовсім добре.. Словник синонімів української мови