невжиток

НЕВЖИ́ТОК, тку, ч., рідко. Те саме, що невжива́ння.

[Амфіон: ] На лірі струни зсохлись від невжитку (Л. Укр., І, 1951, 445).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. невжиток — невжи́ток іменник чоловічого роду рідко Орфографічний словник української мови
  2. невжиток — -тку, ч., рідко. Те саме, що невживання. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. невжиток — НЕВЖИ́ТОК, тку, ч., рідко. Те саме, що невжива́ння. [Амфіон: ] На лірі струни зсохлись від невжитку (Леся Українка). Словник української мови у 20 томах