1. Словник української мови в 11 томах

невиводно

НЕВИВО́ДНО, розм. Присл. до невиво́дний.

В гіллі й під гіллям [рокити] жили невиводно І тінь заспокійна, і вогкість холодна (Щог., Поезії, 1958, 443);

Треба було, щоб каганці горіли невиводно, щоб і вдень, і вночі чоловік доглядав їх та засвічував новий (Коцюб., III, 1956, 7).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. невиводно — невиво́дно прислівник незмінювана словникова одиниця розм. Орфографічний словник української мови
  2. невиводно — розм. Присл. до невиводний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. невиводно — НЕВИВО́ДНО, розм. Присл. до невиво́дний. В гіллі й під гіллям [рокити] жили невиводно І тінь заспокійна, і вогкість холодна (Я. Щоголів); Треба було, щоб каганці горіли невиводно, щоб і вдень, і вночі чоловік доглядав їх та засвічував новий (М. Коцюбинський). Словник української мови у 20 томах