1. Словник української мови в 11 томах

невивчений

НЕВИ́ВЧЕНИЙ, а, е.

1. Якого ніхто не вивчив, не дослідив.

Кар не одважився заходити в цю невивчену і невиміряну бухту (Трубл., Лахтак, 1953, 195);

Дарувати [зорі] буду дівчині, Щирим друзям без жалю, У слова нові, невивчені Світлий промінь переллю (Мал., Звенигора, 1959, 40).

2. Який не набув знань, навиків.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. невивчений — неви́вчений прикметник Орфографічний словник української мови
  2. невивчений — -а, -е. 1》 Якого ніхто не вивчив, не дослідив. 2》 Який не набув знань, навиків. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. невивчений — НЕВИ́ВЧЕНИЙ, а, е. 1. Якого ніхто не вивчив, не дослідив. Кар не одважився заходити в цю невивчену і невиміряну бухту (М. Трублаїні); Дарувати [зорі] буду дівчині, Щирим друзям без жалю, У слова нові, невивчені Світлий промінь переллю (А. Малишко). 2. Який не набув знань, навиків. Словник української мови у 20 томах