1. Словник української мови в 11 томах

невиліковний

НЕВИЛІКО́ВНИЙ, а, е. Якого не можна вилікувати;

// Який не піддається лікуванню (про хворобу).

На табуреті, недалеко від столу, сидів блідолиций, напевне хворий на якусь невиліковну хворобу чоловік (Збан., Сеспель, 1961, 321);

// перен. Якого не можна позбутися.

На фоні швидкого і неухильного розвитку економіки соціалістичних країн.. особливо яскраво виступають невиліковні пороки капіталістичної економіки (Ком. Укр., 4, 1968, 8).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. невиліковний — (який не піддається лікуванню) невигойний, (про душевні муки) незагойний. Словник синонімів Полюги
  2. невиліковний — невиліко́вний прикметник Орфографічний словник української мови
  3. невиліковний — Невигойний, незціленний, р. невидужний, незгойний, (- хворобу — ще) смертельний; (хворий) безнадійний; (- рани) незагойний. Словник синонімів Караванського
  4. невиліковний — -а, -е. Якого не можна вилікувати. || Який не піддається лікуванню (про хворобу). || перен. Якого не можна позбутися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. невиліковний — НЕВИЛІКО́ВНИЙ, а, е. Якого не можна вилікувати. Лікар-психіатр Черкаського психоневрологічного диспансеру, до якого прийшли занепокоєні батьки, оглянувши малюка, оголосила: “Здоровий”. Словник української мови у 20 томах
  6. невиліковний — НЕВИГУ́БНИЙ (який не зникає, не піддається винищенню), НЕЗНИЩЕ́ННИЙ книжн., НЕВИКОРІ́ННИЙ рідше, НЕВИКОРЕНИ́МИЙ рідше, НЕЗГУ́БНИЙ рідко. Ісса мовчки дивилася на нього, в її великих очах був докір і невигубний ляк (П. Словник синонімів української мови