1. Словник синонімів української мови

невиліковний

НЕВИГУ́БНИЙ (який не зникає, не піддається винищенню), НЕЗНИЩЕ́ННИЙ книжн., НЕВИКОРІ́ННИЙ рідше, НЕВИКОРЕНИ́МИЙ рідше, НЕЗГУ́БНИЙ рідко. Ісса мовчки дивилася на нього, в її великих очах був докір і невигубний ляк (П. Загребельний); Незнищенний дух непокори. — Пор. 2. невиліко́вний.

НЕВИЛІКО́ВНИЙ (про хворобу, рану тощо — який не піддається лікуванню); НЕВИГО́ЙНИЙ, НЕЗАГО́ЙНИЙ, НЕЗГО́ЙНИЙ (перев. про виразку, рану і т. ін.). Ревматизм. Задавнений, невиліковний, найстаріша з людських хвороб .. — супутниця тяжкої праці (П. Загребельний); Хвороба (в Данила) поки що не смертельна. Але й невигойна (Л. Дмитерко).

НЕВИЛІКО́ВНИЙ (про душевні муки, горе тощо, а також про соціальні вади — якого не можна позбутися), НЕВИГО́ЙНИЙ, НЕЗАГО́ЙНИЙ, НЕЗГО́ЙНИЙ, НЕЗЦІЛЕ́ННИЙ рідше, НЕЗЦІЛИ́МИЙ рідше. Розклад, грабіжництво, продажність роз'їдали армію і тил. Хвороби здавались невиліковними (О. Гончар); Розумію твій невигойний біль, а з ним і твою перебільшену тривогу за мене (Н. Тихий); Дві рани залишила війна в її серці, дві незагойні рани. Дві похоронні грамоти (І. Цюпа); Відчаєм та незгойним болем обіймалася Юхимова засмикана в нерозумному клопоті душа (І. Ле); Сіяла (наречена) вся, як сонце, а в очах світилася незцілима мука (Г. Хоткевич). — Пор. невигу́бний.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. невиліковний — (який не піддається лікуванню) невигойний, (про душевні муки) незагойний. Словник синонімів Полюги
  2. невиліковний — невиліко́вний прикметник Орфографічний словник української мови
  3. невиліковний — Невигойний, незціленний, р. невидужний, незгойний, (- хворобу — ще) смертельний; (хворий) безнадійний; (- рани) незагойний. Словник синонімів Караванського
  4. невиліковний — -а, -е. Якого не можна вилікувати. || Який не піддається лікуванню (про хворобу). || перен. Якого не можна позбутися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. невиліковний — НЕВИЛІКО́ВНИЙ, а, е. Якого не можна вилікувати. Лікар-психіатр Черкаського психоневрологічного диспансеру, до якого прийшли занепокоєні батьки, оглянувши малюка, оголосила: “Здоровий”. Словник української мови у 20 томах
  6. невиліковний — НЕВИЛІКО́ВНИЙ, а, е. Якого не можна вилікувати; // Який не піддається лікуванню (про хворобу). На табуреті, недалеко від столу, сидів блідолиций, напевне хворий на якусь невиліковну хворобу чоловік (Збан., Сеспель, 1961, 321); // перен. Словник української мови в 11 томах