невилазний

БЕЗНАДІ́ЙНИЙ (про становище, обставини і т. ін. — у якому не видно надії на поліпшення), БЕЗВИ́ХІДНИЙ, БЕЗПОРА́ДНИЙ, БЕЗПРОСВІ́ТНИЙ підсил. (звичайно із сл. часи, життя, доля, злидні тощо); НЕВИЛА́ЗНИЙ підсил. розм. (про злидні, борги і т. ін. — якого важко позбутися, з якого важко виплутатися); БЕЗПЕРСПЕКТИ́ВНИЙ, БЕЗВИГЛЯ́ДНИЙ зах. (який не дає підстав сподіватися на добрі результати). Все частіше поверталося до поета почуття розпачу від думки, що він довічно відкинутий усім світом і рокований на безнадійне животіння гарнізонного солдата (З. Тулуб); Все складнішим, все безвихіднішим вставало перед Марусею її завтра (Г. Хоткевич); Тужлива, безпорадна самотина обгортає холодом (С.Васильченко); Потяглися виснажливі дні безпросвітного казарменого життя (З. Тулуб); Та все перенесе тільки загартована у лихій долі, у щоденній недостачі та невилазних злиднях людина... (Панас Мирний); Хоч Іван і припускав можливість саме такого завершення свого безперспективного кохання, проте звістка ця остаточно підбила його (П. Колесник); Бачив (Лі Юнкшан) безвиглядні вічні злидні своєї чисельної родини (М. Ірчан). — Пор. 2. невті́шний.

НЕПРОХІДНИ́Й (про ліс, болото, нагромадження чого-небудь і т. ін.: через який, по якому важко або неможливо пройти, пробратися), НЕПРОЛА́ЗНИЙ підсил. розм.; НЕВИЛА́ЗНИЙ підсил. розм. (про болото, грязь і т. ін.). Сибірська тайга, густа, непрохідна, темно-зеленим хвойним муром насувалася з усіх боків (О. Донченко); З середини самого саду, в зеленій гущавині непролазних кущів розлягалися соловейки (Панас Мирний); Особливо давалася взнаки дорога восени, коли в містечку вздовж побитої бруківки місцями стояли калюжі та невилазне болото (В. Козаченко). — Пор. 3. глухи́й.