1. Словник української мови в 11 томах

невимовлений

НЕВИ́МОВЛЕНИЙ, а, е. Не переданий голосом, не виражений словами; не виявлений тим чи іншим способом.

Тихо походжаючи по стежці, вона все думала невимовлені, ненаписані думки-гадки (Л. Укр., III, 1952, 583);

Він намагався говорити діловито і трохи суворим тоном, а в очах світилась невимовлена глибока добрість (Донч., Шахта.., 1949, 164).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. невимовлений — неви́мовлений прикметник Орфографічний словник української мови
  2. невимовлений — -а, -е. Не переданий голосом, не виражений словами; не виявлений тим чи іншим способом. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. невимовлений — НЕВИ́МОВЛЕНИЙ, а, е. Не переданий голосом, не виражений словами; не виявлений в той чи інший спосіб. Тихо походжаючи по стежці, вона все думала невимовлені, ненаписані думки-гадки (Леся Українка); Він намагався говорити діловито і трохи суворим тоном... Словник української мови у 20 томах