1. Словник української мови в 11 томах

невиразний

НЕВИРА́ЗНИЙ, а, е. Який не має яскравих, виразних ознак, особливостей; який не виділяється чітко, яскраво.

Невиразною чорною плямою лежало сонне село у видолинку (Коцюб., І, 1955, 338);

Дівчина глянула пильно на нього, і невиразна тривога охопила її (Головко, II, 1957, 539);

Крізь пелену туману проступали якісь невиразні силуети (Панч, Синів.., 1959, 4);

// Неясний, не зовсім зрозумілий, слабо розрізнюваний на слух.

В повітрі линули якісь невиразні нічні шуми (Ткач, Черг. завдання, 1951, 8);

За стіною в хижах приглушено загомоніли, між багатьма невиразними словами вона почула одне виразне слово: — Ключниця! Ключниця! (Скл., Святослав, 1959, 107);

// Який не виявляє яскравих індивідуальних рис (про людину).

Панасик справді був такий невиразний серед усього колективу, що навіть Кривохацькі в порівнянні з ним були яскравими індивідуумами (Збан., Малин, дзвін, 1958, 42);

// Який не відображає внутрішніх якостей, переживань людини (про очі, обличчя і т. ін.).

Він зупинився над дорогою, почекав, поки Дмитро, скородячи, підійде до нього, посміхнувся блідими, невиразними очима (Стельмах, II, 1962, 350).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. невиразний — невира́зний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. невиразний — Неяскравий, непомітний, нечіткий, безбарвний; (погляд) каламутний; (звук) неясний; (обрис) блідий, тьмяний, розпливчастий, туманний; (індивід) непоказний, сірий. Словник синонімів Караванського
  3. невиразний — див. безликий Словник синонімів Вусика
  4. невиразний — -а, -е. Який не має яскравих, виразних ознак, особливостей; який не вирізняється чітко, яскраво. || Неясний, не зовсім зрозумілий, слабо розрізнюваний на слух. || Який не виявляє яскравих індивідуальних рис (про людину). Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. невиразний — НЕВИРА́ЗНИЙ, а, е. Який не має яскравих, виразних ознак, особливостей; який не виділяється чітко, яскраво. Невиразною чорною плямою лежало сонне село у видолинку (М. Коцюбинський); Дівчина глянула пильно на нього, і невиразна тривога охопила її (А. Словник української мови у 20 томах
  6. невиразний — БУДЕ́ННИЙ (позбавлений виразності, оригінальності, нічим не привабливий, нецікавий); ПРОЗАЇ́ЧНИЙ, НЕПОЕТИ́ЧНИЙ (позбавлений поетичності, оригінальності; про світогляд, інтереси і т. ін. — вузькопрактичний); ПРИЗЕ́МЛЕНИЙ підсил., БЕЗКРИ́ЛИЙ підсил. Словник синонімів української мови
  7. невиразний — Невира́зний; -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. невиразний — Невиразний, -а, -е Неясный, неотчетливый; невнятный. Словник української мови Грінченка