1. Словник української мови в 11 томах

невиїзд

НЕВИ́ЇЗД, у, ч. Постійне, безвідлучне проживання в одному місці.

[Бей:] Дайте місцевому префектові підпис про невиїзд з міста до розв’язання вашого питання (Сам., II, 1958, 195);

— Накладіть арешт на домашні речі, зробіть їх опис. Підписки про невиїзд брати не треба (Кучер, Трудна любов, 1960, 241).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. невиїзд — неви́їзд іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. невиїзд — -у, ч. Постійне, безвідлучне проживання в одному місці. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. невиїзд — НЕВИ́ЇЗД, у, ч. Постійне, безвідлучне проживання в одному місці. [Бей:] Дайте місцевому префектові підпис про невиїзд з міста до розв'язання вашого питання (В. Самійленко); – Накладіть арешт на домашні речі, зробіть їх опис. Підписки про невиїзд брати не треба (В. Кучер). Словник української мови у 20 томах