невкритий
НЕВКРИ́ТИЙ, НЕУКРИ́ТИЙ, а, е.
1. Який не має на собі одягу, накриття.
Старчиха знеможена, Що вже не здужа й тужить, Посеред улиці, вся заморожена, Тілом невкритим дрижить (Граб., І, 1959, 607);
Все тіло хворого було запнуте великим простирадлом.. Тільки голова була невкрита (Смолич, І, 1958, 91);
*Образно. Моя ти сило молодая! Світи на мене, і огрій, І оживи моє побите Убоге серце, неукрите, Голоднеє (Шевч., II, 1963, 323).
2. Який не має покрівлі, покриття; некритий.
Стояла собі осторонь чиясь сирітська пустка: необмазана, невкрита, город необгороджений (Мирний, І, 1949, 133);
На сопілку грав той сивий старий дід, що пильнував каганчика у невкритій селянській хаті (Ле, Наливайко, 1957, 236).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- невкритий — невкри́тий прикметник Орфографічний словник української мови
- невкритий — неукритий, -а, -е. 1》 Який не має на собі одягу, накриття. 2》 Який не має покрівлі, покриття; некритий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- невкритий — НЕВКРИ́ТИЙ, НЕУКРИ́ТИЙ, а, е. 1. Який не має на собі одягу, накриття. Старчиха знеможена, Що вже не здужа й тужить, Посеред улиці, вся заморожена, Тілом невкритим дрижить (П. Словник української мови у 20 томах
- невкритий — НЕВКРИ́ТИЙ (про будівлю — який не має даху, покрівлі), НЕПОКРИ́ТИЙ, НЕКРИ́ТИЙ, БЕЗВЕ́РХИЙ. Якраз на край села, на белебні, стояла собі осторонь чиясь сирітська пустка: необмазана, невкрита (Панас Мирний); Відкладував Хома під осінь хату вкрити... Словник синонімів української мови