невмирущість
НЕВМИРУ́ЩІСТЬ, щості, ж. Абстр. ім. до невмиру́щий 1, 2.
Він був вдячний дереву за те, що воно й досі стоїть тут, засвідчуючи невмирущість степу і його людей (Загреб., Шепіт, 1966, 41);
Основоположники діалектичного матеріалізму визнавали невмирущість витворів художнього генія людей (Рад. літ-во, 2, 1957, 3).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- невмирущість — невмиру́щість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- невмирущість — див. безсмертя Словник синонімів Вусика
- невмирущість — -щості, ж. Абстр. ім. до невмирущий 1), 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
- невмирущість — НЕВМИРУ́ЩІСТЬ, щості, ж. Абстр. ім. до невмиру́щий 1, 2. Він був вдячний дереву за те, що воно й досі стоїть тут, засвідчуючи невмирущість степу і його людей (П. Загребельний); Що мені до того, думав я, коли всемогутня наука прийдешнього знайде еліксир невмирущості? (О. Бердник). Словник української мови у 20 томах