1. Словник української мови в 11 томах

невмисне

НЕВМИ́СНЕ, НЕУМИ́СНЕ. Те саме, що невми́сно, неуми́сно.

Відра вивернула [Галя] невмисне і усе сміялася сама із собою (Вовчок, І, 1955, 318).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. невмисне — невми́сне прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. невмисне — неумисне. Те саме, що невмисно, неумисно. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. невмисне — НЕВМИ́СНЕ, НЕУМИ́СНЕ. Те саме, що невми́сно, неуми́сно. Відра вивернула [Галя] невмисне і усе сміялася сама із собою (Марко Вовчок). Словник української мови у 20 томах
  4. невмисне — НЕНАВМИ́СНЕ (НЕНАВМИ́СНО) (не обдумуючи заздалегідь, без попереднього наміру), НЕВМИ́СНЕ (НЕУМИ́СНЕ рідко), НЕВМИ́СНО (НЕУМИ́СНО рідко), НЕНАРО́КОМ, БЕЗ У́МИСЛУ (без таємного й вартого осуду наміру). Словник синонімів української мови
  5. невмисне — Невми́сне, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. невмисне — Невмисне нар. Неумышленно, ненарочно. Словник української мови Грінченка