невмисне
НЕНАВМИ́СНЕ (НЕНАВМИ́СНО) (не обдумуючи заздалегідь, без попереднього наміру), НЕВМИ́СНЕ (НЕУМИ́СНЕ рідко), НЕВМИ́СНО (НЕУМИ́СНО рідко), НЕНАРО́КОМ, БЕЗ У́МИСЛУ (без таємного й вартого осуду наміру). Макітра мов ненавмисне розстебнув пальто і почав розправляти на шиї шовковий галстук (С. Васильченко); Не займав дівчат нікого, да й на мене щось двічі поглянув, та й то ніби так, нехотя, невмисне (Марко Вовчок); Передаючи йому бідон, ненароком чи навмисне торкнулась (Тоня) рукою його руки (О. Гончар); (Тетяна:) Ох, мені горе! Пропаде Финтик даром, і я без умислу буду виною його смерті... (І. Котляревський). — Пор. випадко́во, мимово́лі.
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- невмисне — невми́сне прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- невмисне — неумисне. Те саме, що невмисно, неумисно. Великий тлумачний словник сучасної мови
- невмисне — НЕВМИ́СНЕ, НЕУМИ́СНЕ. Те саме, що невми́сно, неуми́сно. Відра вивернула [Галя] невмисне і усе сміялася сама із собою (Марко Вовчок). Словник української мови у 20 томах
- невмисне — Невми́сне, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- невмисне — НЕВМИ́СНЕ, НЕУМИ́СНЕ. Те саме, що невми́сно, неуми́сно. Відра вивернула [Галя] невмисне і усе сміялася сама із собою (Вовчок, І, 1955, 318). Словник української мови в 11 томах
- невмисне — Невмисне нар. Неумышленно, ненарочно. Словник української мови Грінченка