невмолимо
НЕВМОЛИ́МО. Присл. до невмоли́мий.
Чобіт невмолимо втоптував під себе свою нещасну жертву (Ле, Мої листи, 1945, 68);
Тільки серце і годинник ведуть невмолимо свій одноманітний лік секундам (Кучер, Трудна любов, 1960, 385).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- невмолимо — невмоли́мо прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- невмолимо — Присл. до невмолимий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- невмолимо — Невблагано Словник чужослів Павло Штепа
- невмолимо — НЕВМОЛИ́МО. Присл. до невмоли́мий. Чобіт невмолимо втоптував під себе свою нещасну жертву (Іван Ле); Тільки серце і годинник ведуть невмолимо свій одноманітний лік секундам (В. Кучер). Словник української мови у 20 томах