невмолимий

НЕВМОЛИ́МИЙ, а, е.

1. Який виявляє стійкість, твердість, якого не можна умолити; невблаганний.

Просяться часом легіні, щоб пустив Олекса до села… Але Олекса невмолимий і не пускає нікого (Хотк., Довбуш, 1965, 370);

Ніякі аргументи не переконували його, він був невмолимий (Дмит., Розлука, 1957, 183);

// Який виражає стійкість, непохитність.

Одне тільки виразно помітили мисливці — його невмолиму жорстокість: коли йому давали потрошити недобитого звіра, він.. з якимось вовчим оскалом наближався до живого лося (Тют., Вир, 1964, 416).

2. Якого не можна змінити, порушити; непорушний.

За невмолимими законами війни, після небачених пожарів наших міст спалахнуть аж до неба ворожі міста (Довж., І, 1958, 322);

// Якого не можна відвернути, стримати; невідворотний; нестримний.

Напала на мене туга.. лихая і невмолимая (Вовчок, VІ, 1956, 252);

За допомогою насильства пануючі класи прагнуть стримати невмолиму ходу історії і тим самим продовжити своє панування (Ком. Укр., 3, 1968, 42).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. невмолимий — (якого важко впросити) невблаганний. Словник синонімів Полюги
  2. невмолимий — невмоли́мий прикметник Орфографічний словник української мови
  3. невмолимий — див. непохитний; твердий Словник синонімів Вусика
  4. невмолимий — неумолимий, -а, -е. 1》 Який виявляє стійкість, твердість, якого не можна умолити; невблаганний. || Який виражає стійкість, непохитність. 2》 Якого не можна змінити, порушити; непорушний. || Якого не можна відвернути, стримати; невідворотний; нестримний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. невмолимий — НЕВМОЛИ́МИЙ, НЕУМОЛИ́МИЙ, а, е. 1. Який виявляє стійкість, непохитність, якого не можна умолити, вблагати; невблаганний. Просяться часом легіні, щоб пустив Олекса до села... Але Олекса невмолимий і не пускає нікого (Г. Словник української мови у 20 томах
  6. невмолимий — НЕВБЛАГА́ННИЙ (такий, якого не можна впросити, ублагати), НЕВМОЛИ́МИЙ. Карпо виринув на поверхню. Він захлинався. ..А Прохор настигав його знову, лютий, невблаганний, мстивий (А. Шиян); У вестибюлі їх затримав вахтер — рішучий і невмолимий. Словник синонімів української мови