1. Словник української мови в 11 томах

невправка

НЕВПРА́ВКА, НЕУПРА́ВКА, и, ж., розм. Неможливість встигнути зробити все, що потрібно.

Тепер, коли Ліна теж працювала, Павло сприймав домашні безпорядки, і невправку дружини примирливо (Хор., Місто.., 1962, 95);

// у знач. присудк. сл. Не можна встигнути зробити все, що потрібно.

Їй уже самій і неуправка — треба наймички (Мирний, IV, 1955, 55);

Тут і досвідченим жницям невправка, а вони ж [дівчата] гаразд і перевесла скрутити не вміють (Цюпа, Вічний вогонь, 1960, 52).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. невправка — невпра́вка іменник жіночого роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. невправка — неуправка, -и, ж., розм. Неможливість встигнути зробити все, що потрібно. || у знач. присудк. сл. Не можна встигнути зробити все, що потрібно. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. невправка — НЕВПРА́ВКА, НЕУПРА́ВКА, и, ж., розм. Неможливість, неспроможність справитися з чим-небудь, встигнути зробити, виконати все, що потрібно, належить. Тепер, коли Ліна теж працювала, Павло сприймав домашні безпорядки і невправку дружини примирливо (А. Словник української мови у 20 томах
  4. невправка — Невправка, -ки ж. Невозможно справиться съ чѣмъ. Словник української мови Грінченка