1. Словник української мови в 11 томах

невтомимий

НЕВТОМИ́МИЙ, а, е, рідко. Те саме, що невто́мний.

Під час революції вона билась там [на Кавказі] з військом.. Залягала в горах, робила трудні переходи, невтомима, як найкращий юнак, байдужна до смерті (Коцюб., II, 1955, 295);

Люблю свого я милого, в роботі невтомимого (Гонч., Вибр., 1959, 220);

Не покидає його одно: надія. Надія й сподівання. І це держить його в силі, дає йому завзяття до невтомимої праці (Круш., Буденний хліб.., 1960, 51).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. невтомимий — Невтоми́мий. Невтомний. Наш невтомимий заступник народа п. посол Єротей Пігуляк не відмовив людям помочи (Б., 1895, 10, 3) // порівн. рос. неу́томимый — невтомний. Українська літературна мова на Буковині
  2. невтомимий — НЕВТОМИ́МИЙ, а, е, розм. Те саме, що невто́мний. Мов бджола та, Дрібна та невтолима, .. Я двадцять літ літав і всяку ясну, Свобідну думку краплю до краплини Збирав (І. Франко); Люблю свого я милого, в роботі невтомимого (І. Словник української мови у 20 томах