невтомимо
НЕВТОМИ́МО, рідко. Присл. до невтоми́мий.
Він спішив ними [полями] невтомимо (Коб., II, 1956, 109);
Крицький оповідав невтомимо (Фр., III, 1950, 201).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
НЕВТОМИ́МО, рідко. Присл. до невтоми́мий.
Він спішив ними [полями] невтомимо (Коб., II, 1956, 109);
Крицький оповідав невтомимо (Фр., III, 1950, 201).