невідь
НЕ́ВІДЬ, присл., розм.: Не́відь хто (яки́й, куди́, зві́дки, чому́, де і т. ін.) — те саме, що Невідо́мо хто (яки́й, куди́, зві́дки, чому́, де і т. ін.) ( див. невідо́мо).
Кінчалась кладка — кінчався і цей невідь ким заведений звичай: хлопці виривалися на глибоке й знов пустували до нестями (Юхвід, Оля, 1959, 4);
Четверо поліцаїв, невідь звідки з’явившись, оточили сердешного Андрія Івановича з чотирьох боків (Смолич, Сорок вісім.., 1937, 138).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- невідь — не́відь прислівник незмінювана словникова одиниця розм. Орфографічний словник української мови
- невідь — присл., розм. Те саме, що невідомо. Невідь-де, невідь-коли. Великий тлумачний словник сучасної мови
- невідь — Бозна, казна, не знати, див. невість Словник чужослів Павло Штепа
- невідь — розм. Те саме, що невідомо. У безберегім морі — кораблі. Вітрила, повні молодих енергій, проносять нас туди, куди провадить голодна невідь темних тамсвітів. (ЧТ:134). Словник поетичної мови Василя Стуса
- невідь — НЕВІДО́МО предик., а також ужив. як присл. разом із займ. і присл. хто, що, який, чому, скільки, де, коли, куди і т. ін. (немає відомостей про кого-, що-небудь), НЕ ЗНА́ТИ, ХТО́ЗНА розм., БО́ЗНА розм.; НЕ́ВІДЬ розм., НЕ́ВІСТЬ розм. рідше, НЕ́ВІТЬ розм. Словник синонімів української мови