невірність

НЕВІ́РНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до неві́рний 1, 5.

Страх втратити Філька був більший від болю ревнощів через його невірність (Вільде, Сестри.., 1958, 355);

Розкриття невірності теорій паралізує й невірну практику (Вітч., 8, 1958, 120).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. невірність — неві́рність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. невірність — -ності, ж. Абстр. ім. до невірний 1), 5). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. невірність — НЕВІ́РНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до неві́рний 1, 4. Страх втратити Філька був більший від болю ревнощів через його невірність (Ірина Вільде); Спірність і навіть невірність окремих мовних і поетичних прийомів... Словник української мови у 20 томах
  4. невірність — НЕВІ́РНІСТЬ (непостійність у стосунках, порушення довіри, вірності); ЗРА́ДА (порушення вірності в коханні, дружбі); АДЮ́ЛЬТЕР заст., ПЕРЕЛЮ́БСТВО заст. (подружня невірність). Словник синонімів української мови