неговорючий

НЕГОВОРЮ́ЧИЙ, а, е, рідко. Те саме, що неговірки́й.

Він був неговорючий, любив більше мовчати, ніж говорити (Н.-Лев., IV, 1956, 148).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me