негоден
НЕГО́ДЕН, дна, дне, присудк. сл., рідко. Не може, не вміє робити що-небудь.
— Падку мій, смутку мій! А я б що з таким чоловіком подіяла, що робити негоден? (Коцюб., І, 1955, 160);
— А де ж їм [дровам] узятися? Старшенький, Пилипко, пішов з санчатами в запуст — може, нацюкає на раз витопити… Бо я вже негодна (Речм., Весн. грози, 1961, 47).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- негоден — него́ден прислівник незмінювана словникова одиниця рідко; у значенні присудкового слова Орфографічний словник української мови
- негоден — -дна, -дне, присудк. сл., рідко. Не може, не вміє робити що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- негоден — НЕГО́ДЕН див. него́дний. Словник української мови у 20 томах