1. Словник української мови в 11 томах

негода

НЕГО́ДА, и, ж.

1. Погана погода.

Надворі негода страшенна, Сніг, дощ, лютий вітер гуде (Л. Укр., IV, 1954, 100);

Надворі була негода: моква, туман, темрява (Чорн., Визвол. земля, 1950, 90);

*Образно. Тільки в серці, як перш, панувала зима, Не проходила хмура негода (Граб., І, 1959, 163);

*У порівн. Чого ж я плачу? Мабуть, шкода, Що без пригоди, мов негода, Минула молодость моя (Шевч., II, 1953, 238);

// рідко. Те саме, що дощ 1.

Через поріг важко ввалився в хату Юхим-коваль.. Був од негоди мокрий увесь (Головко, II, 1957, 206);

Земля була ще суха, але почувалося, що десь недалеко ідуть негоди, нудні і сірі (Гур., Наша молодість, 1949, 391).

2. перев. мн. Нещастя, знегода; тяжка година; дні, сповнені невдачами, неприємностями.

На крайнім порозі життя оддав старий своє літами та негодами побите серце малій дитині (Мирний, І, 1949, 186);

Довго думає Оксана весняної теплої, зоряної ночі про свої негоди (Григ., Вибр., 1959, 335);

У найтяжчу, у лиху негоду, Потраплявши в коло вогняне, Відчувала братнього народу, Україно, ти плече міцне (Рильський, III, 1961, 30).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. негода — (погана погода) непогода. Словник синонімів Полюги
  2. Негода — Него́да прізвище Орфографічний словник української мови
  3. негода — НЕГОДА – ЗНЕГОДА Негода. 1. Погана погода. В кінці греблі під вербами стояв знайомий млин, зчорнілий від негоди (І.Нечуй-Левицький); Надворі негода страшенна, Сніг, дощ, лютий вітер гуде (Леся Українка). 2. перен., переважно в мн. негоди, -од. Літературне слововживання
  4. негода — (погана погода) непогода, (з дощем) сльота, р. негідь, чвиря; негодонька. Словник синонімів Караванського
  5. негода — Негідь, негодиця, непогода, сльота, хвища, хлюща, хлягоза, хляда, хляка, хурдела, хурделиця, чвиря, шаруга (діал.) Фразеологічні синоніми: нельотна погода; світа білого не видно; світа Божого не видно Приповідки: В таку погоду хазяїн собаку з двору не вижене Словник синонімів Вусика
  6. негода — [неигода] -дие, д. і м. -д'і Орфоепічний словник української мови
  7. негода — -и, ж. 1》 Погана погода. || рідко. Те саме, що дощ 1). 2》 перев. мн. Нещастя, знегода; тяжка година; дні, сповнені невдач, неприємностей. Великий тлумачний словник сучасної мови
  8. негода — НЕГО́ДА, и, ж. 1. Погана погода. Надворі негода страшенна, Сніг, дощ, лютий вітер гуде (Леся Українка); Надворі була негода: моква, туман, темрява (С. Чорнобривець); * Образно. Тільки в серці, як перш, панувала зима, Не проходила хмура негода (П. Словник української мови у 20 томах
  9. негода — ЗЛИ́ГОДНІ мн. (великі життєві труднощі, тяжке життя), ЗНЕГО́ДИ мн., НЕГО́ДА перев. мн., НЕЗГО́ДА, ВИПРО́БУВАННЯ перев. мн., БІДУВА́ННЯ, ХУРТОВИ́НА підсил. розм., НЕЗГО́ДИНА діал., ЮДО́ЛЬ книж., заст. Словник синонімів української мови
  10. негода — Него́да, -ди, -ді; -го́ди, -го́д Правописний словник Голоскевича (1929 р.)