негода
ЗЛИ́ГОДНІ мн. (великі життєві труднощі, тяжке життя), ЗНЕГО́ДИ мн., НЕГО́ДА перев. мн., НЕЗГО́ДА, ВИПРО́БУВАННЯ перев. мн., БІДУВА́ННЯ, ХУРТОВИ́НА підсил. розм., НЕЗГО́ДИНА діал., ЮДО́ЛЬ книж., заст., НЕВЗГОДИ́НА рідко; ЛИХОЛІ́ТТЯ (часи тяжкого лиха, бідування народу). Загартований життєвими злигоднями, поет розучився цінити все те, що давалося легко (О. Ільченко); Були труднощі, нестатки, всякі інші знегоди, та Василь Пожар продовжував освіту (С. Олійник); Довго думає Оксана весняної теплої зоряної ночі про свої негоди (Грицько Григоренко); Згорда поглядають вони довкола, певні в своїх силах, байдужі до всяких життєвих незгод (М. Коцюбинський); Убогій Марусі здавалось, що вже настав кінець її бідування (І. Нечуй-Левицький); І серця жар, і пломенистий зір Я пронесу у всяку хуртовину Всім недругам моїм наперекір (А. Малишко); Для оптимістів.. щезають дрібниці, незгодини та труднощі, невдачі.. (Уляна Кравченко); Вважав (Славко) себе.. переможцем над дотеперішніми життєвими невзгодинами (Лесь Мартович); Після лихоліття знову розцвітає життя (О. Донченко). — Пор. неща́стя, тру́днощі.
НЕГО́ДА (погана погода з дощем, снігом, сильним вітром і т. ін.), НЕПОГО́ДА, НЕ́ГІДЬ заст., ПОГО́ДА діал., СКВИ́РА діал. Заснеш — і чуєш: торготить вікно. Здається, хтось підійде до дверей, проситиме негоду переждати (В. Стус); Чорних хмар та непогоди Осінь пізня нажене (П. Грабовський); Галицька осміхнулась, неначе блиснуло сонце з-за хмар в пилипівчану негідь та сльоту (І. Нечуй-Левицький). — Пор. 1. сльота́.
СЛЬОТА́ (хмарна сира погода з дощем або мокрим снігом, з багном на землі), МОКРІ́НЬ розм., МОКРОТЕ́ЧА розм., МОКРОТА́ розм., МОКРЕ́ЧА розм., ЛЯПАВИ́ЦЯ розм., МОКВА́ діал., ЛЯПОТНЯ́ВА діал., ПЛЮТА́ діал. Надворі сіра холодна сльота. Мокрий сніг заліплює очі, мряка пронизує до кісток (П. Колесник); Важко було їм голодним стояти в степу просто неба в пронизливий осінній холод і мокрінь (З. Тулуб); — Ну хто ж таки їздить на полювання, коли туман, коли за три кроки нічого не видно? Ваш шеф.. сидить тепер удома й на всі заставки кляне вчорашню мокротечу (Ю. Шовкопляс); Жито спрівало від мокречі (К. Гордієнко); Тротуари, мокра ляпавиця.. Світ одбився плямою в калюжі (М. Рильський); Надворі була негода: моква, туман, темрява (С. Чорнобривець); На вулицях ляпотнява страшенна (Леся Українка). — Пор. 1. него́да.
Значення в інших словниках
- негода — (погана погода) непогода. Словник синонімів Полюги
- Негода — Него́да прізвище Орфографічний словник української мови
- негода — НЕГОДА – ЗНЕГОДА Негода. 1. Погана погода. В кінці греблі під вербами стояв знайомий млин, зчорнілий від негоди (І.Нечуй-Левицький); Надворі негода страшенна, Сніг, дощ, лютий вітер гуде (Леся Українка). 2. перен., переважно в мн. негоди, -од. Літературне слововживання
- негода — (погана погода) непогода, (з дощем) сльота, р. негідь, чвиря; негодонька. Словник синонімів Караванського
- негода — Негідь, негодиця, непогода, сльота, хвища, хлюща, хлягоза, хляда, хляка, хурдела, хурделиця, чвиря, шаруга (діал.) Фразеологічні синоніми: нельотна погода; світа білого не видно; світа Божого не видно Приповідки: В таку погоду хазяїн собаку з двору не вижене Словник синонімів Вусика
- негода — [неигода] -дие, д. і м. -д'і Орфоепічний словник української мови
- негода — -и, ж. 1》 Погана погода. || рідко. Те саме, що дощ 1). 2》 перев. мн. Нещастя, знегода; тяжка година; дні, сповнені невдач, неприємностей. Великий тлумачний словник сучасної мови
- негода — НЕГО́ДА, и, ж. 1. Погана погода. Надворі негода страшенна, Сніг, дощ, лютий вітер гуде (Леся Українка); Надворі була негода: моква, туман, темрява (С. Чорнобривець); * Образно. Тільки в серці, як перш, панувала зима, Не проходила хмура негода (П. Словник української мови у 20 томах
- негода — Него́да, -ди, -ді; -го́ди, -го́д Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- негода — НЕГО́ДА, и, ж. 1. Погана погода. Надворі негода страшенна, Сніг, дощ, лютий вітер гуде (Л. Укр., IV, 1954, 100); Надворі була негода: моква, туман, темрява (Чорн., Визвол. земля, 1950, 90); *Образно. Словник української мови в 11 томах