1. Словник української мови в 11 томах

негусто

НЕГУ́СТО. Присл. до негусти́й 1.

Ворог ішов в лобову атаку на гармати, негусто стріляючи (Ю. Янов.. І, 1958, 166);

// у знач. присудк. сл. Мало, небагато.

Сьогодні пасажирів у прямому [поїзді] було негусто — всі верхні полиці виявились вільними (Гончар, Новели, 1954, 130).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. негусто — негу́сто прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. негусто — див. мало Словник синонімів Вусика
  3. негусто — Присл. до негустий 1). || у знач. присудк. сл. Мало, небагато. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. негусто — НЕГУ́СТО. Присл. до негусти́й 1. Ворог ішов в лобову атаку на гармати, негусто стріляючи (Ю. Яновський); // у знач. пред. Мало, небагато. Сьогодні пасажирів у прямому [поїзді] було негусто – всі верхні полиці виявились вільними (О. Гончар). Словник української мови у 20 томах
  5. негусто — МА́ЛО присудк. сл. (менше, ніж треба), НЕДОСТА́ТНЬО, НЕГУ́СТО розм., О́БМАЛЬ розм., ЗАМА́ЛО розм., СКУПЕ́НЬКО розм. Голова велика, а розуму мало (М. Номис); І хоч дали йому тоді корисне діло — пожежню, він, проте, вважає, що цього йому недостатньо (О. Словник синонімів української мови