1. Словник української мови в 11 томах

негучно

НЕГУ́ЧНО. Присл. до негучни́й.

Десь далеко торохтів на рейках поїзд. І негучно шумів завод (Шовк., Інженери, 1956, 107);

У вікно знадвору хтось постукав. Спочатку негучно, за хвилинку, — гучніше, тривожно (Смолич, Реве та стогне.., 1960, 262).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. негучно — негу́чно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. негучно — Присл. до негучний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. негучно — НЕГУ́ЧНО. Присл. до негучни́й. Десь далеко торохтів на рейках поїзд. І негучно шумів завод (Ю. Шовкопляс); У вікно знадвору хтось постукав. Спочатку негучно, за хвилинку, – гучніше, тривожно (Ю. Словник української мови у 20 томах
  4. негучно — ТИ́ХО, СЛА́БКО, СЛА́БО, НЕГО́ЛОСНО, НЕГУ́ЧНО, ГЛУ́ХО, ПРИГЛУ́ШЕНО, МО́ВЧКИ (без розмов, без співів); НИ́ШКОМ, НИ́ШКОМ-ТИ́ШКОМ розм., ТИ́ШКОМ-НИ́ШКОМ розм., ТИ́ШКОМ розм., ЗНИ́ШКА розм., ТИХЦЕ́М розм. Словник синонімів української мови