1. Словник української мови в 11 томах

недовірливо

НЕДОВІ́РЛИВО. Присл. до недові́рливий.

Тепер за Грінгелем підуть навіть ті робітники, які раніше недовірливо ставилися до його призначення (Собко, Запорука.., 1952, 176);

Людмила Петрівна, його стара хатня робітниця, недовірливо похитала головою (Дмит., Наречена, 1959, 123).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. недовірливо — недові́рливо прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. недовірливо — [неидоув’ірлиево] присл. Орфоепічний словник української мови
  3. недовірливо — Присл. до недовірливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. недовірливо — НЕДОВІ́РЛИВО. Присл. до недові́рливий. “Хіба цьому правда? Хіба ж правда?” – важко й недовірливо б'ють думки (Г. Епік); Людмила Петрівна, його стара хатня робітниця, недовірливо похитала головою (Л. Дмитерко). Словник української мови у 20 томах