недогляд

НЕДО́ГЛЯД, у, ч. Недостатній догляд, недбайливе ставлення до чого-небудь.

Земельку позакладував [Нечипір], а грошики попропивав; а що було опріч того, то від недогляду попропадало само (Кв.-Осн., II, 1956, 102);

Нерідко буває, що техніка зношується більше від недогляду, ніж від роботи. Від цього велика шкода колгоспові і державі (Хлібороб Укр., 11, 1954, 2);

// Відсутність піклування, турботи про кого-небудь.

Валеріан Миколайович дорікав дружину недоглядом за дітьми (Коп., Вибр., 1948, 30);

За два тижні по народженні Галини померла мати її, схопивши в злиднях через недогляд породильну гарячку (Крот., Сини.., 1948, 18);

// Помилка, допущена через неуважність, недосвідченість і т. ін.

Не можна заперечувати того, що є в словнику і певні недогляди, і невдалі розв’язання (Рильський, III, 1956, 66).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. недогляд — недо́гляд іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. недогляд — див. НЕДОЛІК. Словник синонімів Караванського
  3. недогляд — див. помилка Словник синонімів Вусика
  4. недогляд — -у, ч. Недостатній догляд, недбайливе ставлення до чого-небудь. || Відсутність піклування, турботи про кого-небудь. || Помилка, допущена через неуважність, недосвідченість і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. недогляд — НЕДО́ГЛЯД, у, ч. Недостатній догляд, недбайливе ставлення до чого-небудь. Земельку позакладував [Нечипір], а грошики попропивав; а що було опріч того, то від недогляду попропадало само (Г. Словник української мови у 20 томах
  6. недогляд — НЕДБА́ЛЬСТВО (відсутність належної уваги, старанності в ставленні до кого-, чого-небудь), НЕДБА́ЛІСТЬ, НЕДБАЙЛИ́ВІСТЬ, НЕХЛЮ́ЙСТВО підсил., розм. Словник синонімів української мови
  7. недогляд — Недо́гляд, -ду, -дові; -ляди, -дів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. недогляд — Недо́гляд, -ду м. Недосмотръ. Сим. 198. Словник української мови Грінченка