недогляд

НЕДБА́ЛЬСТВО (відсутність належної уваги, старанності в ставленні до кого-, чого-небудь), НЕДБА́ЛІСТЬ, НЕДБАЙЛИ́ВІСТЬ, НЕХЛЮ́ЙСТВО підсил., розм.; НЕСУМЛІ́ННІСТЬ, НЕДОБРОСО́ВІСНІСТЬ (відсутність чесності, сумлінності в ставленні до кого-, чого-небудь); НЕДО́ГЛЯД (недостатній догляд за ким-, чим-небудь); БЕЗГОСПОДА́РНІСТЬ (у ставленні до господарських справ). — Досить малого недогляду, недбальства, і може статися нещасний випадок (О. Донченко); Не треба приховувати того прикрого факту, що інколи ми ставимося з неприпущенною недбалістю до пам'яток нашої старовини (М. Рильський); А земля справді не любить байдужості та нехлюйства (В. Логвиненко); Несумлінність у роботі; Здобув (Кульбака) першість у тому рідкісному.. виді спорту, який тільки з чийогось недогляду не зайняв досі належного місця на Олімпійських ігрищах (О. Гончар); Лобан звик називати речі їх іменами, його ніхто не примусить сюсюкати там, де треба викорчовувати з корінням безгосподарність (М. Зарудний).

НЕДО́ГЛЯД (помилка, допущена через неуважність, недосвідченість і т. ін.); НЕДО́ЛІК (недогляд, прорахунок під час виконання чогось); НЕДОЛА́ДНІСТЬ, НАКЛА́ДКА розм. (недогляд, промах, непорозуміння в якій-небудь роботі). Не можна заперечувати того, що є в словнику і певні недогляди, і невдалі розв'язання (М. Рильський); Дома.. Хома перший, розмахуючи руками, кричав би про безліч всяких промахів і недоліків (О. Гончар); Коли картина йому й не сподобається, то, може ж, ще сприйме все те за промах, мистецьку недосвідченість..? (В. Козаченко); Джон відповідає, що робота йде добре, але недоладності ще є (В. Собко); — Розумієте, сталася прикра накладка. Коли навантажена вибухівкою валка поверталася з Малина, вона на світанні наскочила.. на ворожу засідку (І. Головченко і О. Мусієнко). — Пор. недоро́бок, 1. по́ми́лка.

НЕДОРО́БОК (перев. мн. — те, що лишилося незробленим, недоробленим у якій-небудь роботі, справі тощо і тому має певні вади), НЕДОРО́БЛЕНІСТЬ, НЕДОРО́БКА розм.; ПРОГА́ЛИНА (те, що лишилося пропущеним, неохопленим). Успіхи радували. Але то в одному, то в іншому місці виявлялися прикрі недоробки, недбалість окремих працівників, а іноді й обурливі викривлення (С. Журахович); Тепер усі недоробленості, виявлені Петровим у підготовці до сівби, постали перед ним в іншому світлі (І. Рябокляч); Юзя почала надолужувати.. прогалини в своїй науці й вихованні (Леся Українка). — Пор. 1. недо́гляд.

ПО́МИ́ЛКА (неправильність у діях, вчинках і т. ін.), ХИ́БА, ПОГРІ́ШНІСТЬ, ПО́ХИБКА розм., ПРОВИ́НА розм., ЛЯ́ПСУС книжн. розм., АБЕРА́ЦІЯ книжн., БЛУД діал.; НЕТО́ЧНІСТЬ, УПУЩЕННЯ, ЗА́БЛУД (ЗАБЛУ́ДА) розм. (неправильна думка, відхилення від істини, норми); ОПИ́СКА, О́ГРІ́Х (у тексті). Я ще не знав правил і тому, як мені здавалось, не робив помилок (О. Довженко); Багато хиб, доробку надто мало Я залишаю по своїм житті, І тільки тим не вартий я докору, Що сам себе засуджую суворо (М. Рильський); Очі його світилися тихою радістю, коли говорив: "Здається, в сьогоднішньому номері — жодної похибки" (С. Журахович); — Шкода, що раніше не поставили твій звіт. Наша провина! (О. Донченко); Він почував, що справді зробив ляпсус, не подумавши про присутність управителя (І. Кулик); Через своєрідну аберацію внутрішнього зору лікпомові уявлялось, що він чимраз вище підноситься над людьми (В. Підмогильний); І кождий блуд слізьми я полоскав, І топтано мене, і гнано, й клято (І. Франко); — Коли є в моїх словах неточність яка, поправте (А. Головко); Цей храм, цей свідок заблуду людського, Бездушная будова, що звели Такі ж, як я, створіння ефемерні, І той переживе віків багато (В. Самійленко); Кожна описка Толстого — це вже деталь творчого життя одного з російських геніїв (О. Кундзич); Свої рідкі огріхи мовні Мирослава намагалася виправляти сама (І. Волошин). — Пор. 1. недо́гляд.