1. Словник української мови в 11 томах

недоконаний

НЕДОКО́НАНИЙ, а, е:

▲ Недоконаний вид — граматична категорія, що виражає тривалість, незакінченість дії у дієсловах.

За поширеним у практичній роботі визначенням, дієслова недоконаного виду означають незакінченість, тривалість дії (їхати, нести, казати) (Курс сучасної української літературної мови, I, 1951, 320).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. недоконаний — недоко́наний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. недоконаний — -а, -е, лінгв. Незавершений, незакінчений. Недоконаний вид — граматична категорія, що виражає тривалість, незакінченість дії у дієсловах. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. недоконаний — НЕДОКО́НАНИЙ, а, е: △ Недоко́наний вид див. вид². Словник української мови у 20 томах
  4. недоконаний — Недоко́наний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)