недоконаний
недоко́наний
-а, -е, лінгв.
Незавершений, незакінчений.
Недоконаний вид — граматична категорія, що виражає тривалість, незакінченість дії у дієсловах.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- недоконаний — недоко́наний прикметник Орфографічний словник української мови
- недоконаний — НЕДОКО́НАНИЙ, а, е: △ Недоко́наний вид див. вид². Словник української мови у 20 томах
- недоконаний — Недоко́наний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- недоконаний — НЕДОКО́НАНИЙ, а, е: ▲ Недоконаний вид — граматична категорія, що виражає тривалість, незакінченість дії у дієсловах. За поширеним у практичній роботі визначенням, дієслова недоконаного виду означають незакінченість, тривалість дії (їхати, нести... Словник української мови в 11 томах