недоконаність
недоко́наність
-ності, ж.
Абстр. ім. до недоконаний.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- недоконаність — недоко́наність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- недоконаність — НЕДОКО́НАНІСТЬ, ності, ж. Стан за знач. недоко́наний. Граматика цілком фатально зобов'язує суб'єкта мови до подання певної, мінімально необхідної інформації про події (якщо по-українськи, то про час дії, її доконаність чи недоконаність, рід і особу діяча тощо) (О. Забужко). Словник української мови у 20 томах