недоконаність

недоко́наність

іменник жіночого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. недоконаність — -ності, ж. Абстр. ім. до недоконаний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. недоконаність — НЕДОКО́НАНІСТЬ, ності, ж. Стан за знач. недоко́наний. Граматика цілком фатально зобов'язує суб'єкта мови до подання певної, мінімально необхідної інформації про події (якщо по-українськи, то про час дії, її доконаність чи недоконаність, рід і особу діяча тощо) (О. Забужко). Словник української мови у 20 томах