недолюблювати
НЕДОЛЮ́БЛЮВАТИ, юю, юєш і НЕДОЛЮБЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., перех. Відчувати неприязнь, неприхильність, несхильність до кого-, чого-небудь; не любити.
Меншої дочки генеральша недолюблювала (Мирний, І, 1949, 198);
[Олеся:] А мама гніваються на мене, що я городської одежі недолюблюю (Кроп., II, 1958, 264);
— Не хоче, щоб Яків слухав його розмову, — догадується Марія, знаючи, що Терентій недолюбляє свого брата і найбільше за те, що треба ж буде не сьогодні-завтра ділитися господарством (Стельмах, І, 1962, 309).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- недолюблювати — недолю́блювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- недолюблювати — див. ненавидіти Словник синонімів Вусика
- недолюблювати — -юю, -юєш і недолюбляти, -яю, -яєш, недок., перех. Відчувати неприязнь, неприхильність, несхильність до кого-, чого-небудь; не любити. Великий тлумачний словник сучасної мови
- недолюблювати — Несподобувати, несподобати, понесподобувати Словник чужослів Павло Штепа
- недолюблювати — НЕДОЛЮ́БЛЮВАТИ, юю, юєш, НЕДОЛЮБЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., НЕДОЛЮБИ́ТИ, лю, биш, док., кого, що. Відчувати неприязнь, неприхильність, несхильність до кого-, чого-небудь; не любити. Словник української мови у 20 томах
- недолюблювати — НЕДОЛЮ́БЛЮВАТИ (НЕДОЛЮБЛЯ́ТИ) кого, що або кого, чого (відчувати неприязнь до кого-, чого-небудь), НЕПОЛЮБЛЯ́ТИ, КОСИ́ТИСЯ на кого-що (виражати свою неприязнь очима, поглядом). Всіляких нарад Трохим Сидорович недолюблював (О. Словник синонімів української мови