1. Словник української мови в 11 томах

недоля

НЕДО́ЛЯ, і, ж. Гірка, лиха доля; нещасливе, важке життя.

Сич в лісі та на стрісі Недолю віщує (Шевч., II, 1953. 8);

Мовчав [батько] добру хвилину, згадуючи свої літа і свою недолю (Мак., Вибр., 1956, 508);

// Нещастя, горе.

— Жить на світі також не солодко, все на щастя надієшся, а недоля по серцю б’є (Тют., Вир, 1964, 121).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. недоля — (гірка доля) безталання. Словник синонімів Полюги
  2. недоля — недо́ля іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. недоля — Лиха <�щербата> доля, безталання, безголів'я, безголов'я, горе, нещастя, бездолля; важке життя. Словник синонімів Караванського
  4. недоля — див. біда Словник синонімів Вусика
  5. недоля — -і, ж. Гірка, лиха доля; нещасливе, тяжке життя. || Нещастя, горе. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. недоля — НЕДО́ЛЯ, і, ж. Гірка, лиха доля; нещасливе, важке життя. Сич в лісі та на стрісі Недолю віщує (Т. Шевченко); Мовчав [батько] добру хвилину, згадуючи свої літа і свою недолю (О. Маковей); // Нещастя, горе. Словник української мови у 20 томах
  7. недоля — НЕДО́ЛЯ (нещаслива, гірка доля), БЕЗДО́ЛЛЯ, БЕЗТАЛА́ННЯ, БЕЗЩА́СТЯ рідше, ЗЛОЩА́СТЯ підсил. рідше. — Слухай, милий мій.. мушу ділити з тобою долю й недолю, мушу бути з тобою весь вік (Г. Словник синонімів української мови
  8. недоля — Недо́ля, -лі, -лею, -ле! Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. недоля — Недоля, -лі Злополучіе, бѣда. Його жінка кляла-проклинала: «Бодай тебе, козаче сіромахо, побило в чистому полі три недолі: перша недоля — щоб під тобою добрий кінь пристав, друга недоля — щоб ти козаків не догнав... Словник української мови Грінченка