1. Словник української мови в 11 томах

недорікуватість

НЕДОРІ́КУВАТІСТЬ, тості, ж. Властивість за знач. недорі́куватий 1.

Корній Іванович ніби співчував сектанту, який мучиться своєю недорікуватістю (Вол., Місячне срібло, 1961, 176).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. недорікуватість — недорі́куватість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. недорікуватість — -тості, ж. Властивість за знач. недорікуватий 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. недорікуватість — НЕДОРІ́КУВАТІСТЬ, тості, ж. Властивість за знач. недорі́куватий 1. Корній Іванович ніби співчував сектанту, який мучиться своєю недорікуватістю (І. Волошин). Словник української мови у 20 томах