недорікувато

НЕДОРІ́КУВАТО. Присл. до недорі́куватий.

Голос у нього переривався, глухо хрипів, слова застрявали в пересохлому горлі…— Це твоє… все твоє…— белькотів Федір недорікувато (Ткач, Арена, 1960, 241).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. недорікувато — недорі́кувато прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. недорікувато — Присл. до недорікуватий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. недорікувато — НЕДОРІ́КУВАТО. Присл. до недорі́куватий. Голос у нього переривався, глухо хрипів, слова застрявали в пересохлому горлі... – Це твоє... все твоє... – белькотів Федір недорікувато (Д. Ткач). Словник української мови у 20 томах