недорікувато
НЕДОРІ́КУВАТО. Присл. до недорі́куватий.
Голос у нього переривався, глухо хрипів, слова застрявали в пересохлому горлі…— Це твоє… все твоє…— белькотів Федір недорікувато (Ткач, Арена, 1960, 241).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- недорікувато — недорі́кувато прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- недорікувато — Присл. до недорікуватий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- недорікувато — НЕДОРІ́КУВАТО. Присл. до недорі́куватий. Голос у нього переривався, глухо хрипів, слова застрявали в пересохлому горлі... – Це твоє... все твоє... – белькотів Федір недорікувато (Д. Ткач). Словник української мови у 20 томах